Органічні психічні розлади (психоорганічний синдром)

Клінічним проявом при даній патології є психоорганічний синдром - психічна неспроможність зі зниженням пам'яті, свідомості, ослабленням волі та афективної стійкості, зниженням працездатності та інших можливостей адаптації. Психопатологічні симптоми нерідко поєднуються з органічними ураженнями головного мозку.

Психоорганічний синдром може бути резидуальний (після перенесених хронічних симптоматичних захворювань), а також розвиватися та прогресувати різними варіантами: в тих випадках, коли патологічний фактор безпосередньо вражає мозок (енцефаліти, інтоксикації, хронічні судинні захворювання, пухлини, черепно-мозкові травми та ін) .

Такими варіантами можуть бути:

• астенічний варіант - переважають астенічні розлади: підвищена фізична та психічна втома, явище роздратованої слабкості, гіперестезії, нестриманість афекту;
• експлозивний варіант - роздратованість, грубість, афективна лабільність, знижена адаптація;
• ейфоричний варіант - фон настрою підвищений з відтінком ейфорії та благодушності, нетямущості, зниженням критики;
• апатичний варіант - різке зниження інтересів, байдужість до оточуючих.

Психоорганічний синдром розвивається в структурі віддалених наслідків черепно-мозкових травм, інтоксикацій, судинних хронічних захворювань, інфекцій та інших органічних захворювань головного мозку.

Паралітичний (тотальна деменція) синдром проявляється ейфорією, добродушністю, різким зниженням критики, маренням величі та багатства, а також зміною характерологічних рис особистості. Маревні ідеї характеризуються безглуздістю, нестійкістю, мегаломаніями (великі суми грошей, що він президент, імператор, командувач армією і т.д.). Одягаються яскраво, безглуздо, прикрашають одяг орденами, медалями і т. д. Втрачено почуття такту, поведінка неадекватна, усвідомлення для них недоступне. Спостерігаються мовні розлади у вигляді дизартрії, синдрому Аржіль-Робертсона, нерідкі епілептичні напади, апоплектіичні стани з парезами або паралічами, порушення сну.

Паралітичний синдром проявляється при прогресивному паралічі та старечих психозах, що виникають у віці 70-80 років. Він пов'язаний з патологічними процесами в головному мозку. Перші ознаки порушення психіки в старечому віці виявляються в зміні рис особистості: з'являється дріб'язковість, жадібність, сварливість, підозрілість, статева розбещеність. Хворі стають метушливими, не здатними сконцентрувати увагу. Змінюється ритм сну (він стає поверхневим і короткотривалим), згодом формула сну порушується. Хворі сплять вдень, а вночі ходять по квартирі, переставляють меблі, щось шукають і т. д. Надалі хворі не пам'ятають імен своїх дітей, свого віку, року і місяця. Недавні події замінюються в пам'яті подіями з далекого минулого. Такі люди втрачають здатність орієнтуватися в просторі, не можуть визначити напрямок, відстань, розташування предметів, не мають «почуття часу» та інше. Проявляється також старечий тремор і стареча зміна ходи, що стає човгаючою.

Псевдопаралітичній синдром може розвиватися при симптоматичних захворюваннях і загальних інфекціях, енцефалітах, ЧМТ, хронічних інтоксикаціях, органічних ураженнях головного мозку (судинних захворюваннях, пухлинах і т. д.). Таким чином, псевдопаралітичній синдром по клініці відтворює картину паралітичного, але відрізняється від нього по етіологічним факторам.