Що таке дайвінг?
Ось і настав у нашій країні час, коли, здавалося б, непорушним видам спорту доводиться потіснитися і пустити до себе в елітний клуб ще одного товариша - дайвінг. Подивившись на цифри, стає зрозуміло - захоплення дайвінгом можна порівняти хіба що з епідемією. Уже 20000000 дайверів-аматорів сертифіковані по всьому світу, але ж не більше 40 років тому їх налічувалося лише кілька сотень. Дайвери переконані, занурення на 40-метрову глибину є найкращим відпочинком. Влітку 2004 року на Олімпійських іграх плавання з аквалангом було включено в перелік показових виступів. Можливо, що в недалекому майбутньому ми побачимо на дайверу золоту олімпійську медаль.
Захоплення дайвінгом в Росії стало набувати масовість під час перебудови. Якраз тоді за міжнародними стандартами і починали вчитися наші російські підводники. У 1994-1996 роках починають з'являтися перші дайв-клуби, і число дайверів починає рости в геометричній прогресії. Зараз в Росії число дайвінг-центрів з сертифікатами вже перевалило за сотню. Причому в кожному ведуть курс майстри, які пройшли сертифікацію за кількома системам. Саме тому в кожного російського дайвера є можливість пройти саму якісну підготовку, не залишаючи меж країни. Більшість дайверів, які закінчили навчання, на своє перше занурення їдуть або на Червоне море і Канари, або в інші курортні місця. І хоча поїздка, спорядження і навчання коштує чималих грошей, дайвінгом в Росії люблять займатися не тільки багаті люди. Проведений нещодавно опитування показало - 22% наших аквалангістів мають дохід менше $ 300 на місяць, з них 14% це студенти. Тому наші дайвери використовують обладнання клубу, де вони проходять навчання, адже дійсно якісне спорядження для дайвінгу коштує від $ 1500 за комплект. Середній вік дайвера в Росії становить близько 30 років. Це молодь, яка живе в містах і має вищу освіту.
Всесвітня конфедерація підводної діяльності ( CMAS) - сама найстаріша міжнародна організація, яка об'єднала національні федерації підводного спорту і дайвінгу. CMAS
єдина загальновизнана міжнародна організація, яка несе відповідальність за роботу в сфері підводного спорту. В цю асоціацію входить більше 100 країн, її штаб-квартира знаходиться в Римі.
Займатися дайвінгом рекомендується тільки при наявності у вас сертифіката, який дає право на самостійні занурення. В іншому випадку обладнання для занурення в поважаючому себе клубі ви не отримаєте. Навчання дайвінгу займе трохи часу, але в період навчання початківець дайвер не тільки отримує всі потрібні навички та вміння, а й проходить, контрольні тести і здає заліки. За станом здоров'я обмеження мінімальні, головне - відсутність гіпертонії і захворювань серцево - судинної системи.
Навчаючись, дайвери проходять створені позаштатні ситуації, і шляхи виходу з них. Головною проблемою дайвера під час занурення є азотне отруєння, яке здатне змусити здійснювати людини безглузді та неадекватні вчинки. На глибині більше 100 м можливий «наркотичний» сон. 
Між зануреннями рекомендується пити воду для запобігання зневоднення організму. Дайвінгу необхідно навчатися з інструктором, який допоможе з правильним курсом тренувань і порадить якісний вибір устаткування і гідрокостюма.
Чи небезпечний дайвінг? Якщо дайвер суворо дотримується правил техніки безпеки, які викладають на курсі, то ризик буде зведений до мінімуму. Статистика, яка знає все, показує, дайвінг знаходиться на 22 місці по числу нещасних випадків.
