Методи вивчення іноземних мов
Все широке розмаїття методів вивчення іноземних мов, які б вони (методи) не були і як красиво вони не називалися, можна звести до двох великих груп. Відразу їх озвучимо. Це групи методів активного і пасивного вивчення мови.
До першої групи відносяться методи, спря мовані на оволодіння мовою через практику усного мовлення. Найкраще ці методи працюють при можливості спілкування зі справжніми носіями мови, тобто ту ж англійську найкраще вчити в США або Великобританії. Це очевидне твердження. Але як бути тим, хто не має такої можливості? В цьому випадку посильну допомогу у вивченні надають розмовні клуби англійської мови. Перша група продиктована самою природою - саме так, багато разів повторюючи і перекручуючи незнайомі слова, вчать мову діти. Саме таким чином вчить мову людина, що потрапила в незнайоме мовне середовище. Шляхом проб і помилок, і безперервної практики. Такі методи принесуть особливо великі дивіденди людям з хорошою пам'яттю, музичним слухом і високими імітаційними здібностями.
До другої групи відноситься все, що пов'язано з аудіюванням та читанням, одним словом - з вивченням мови поза природного мовного середовища. Друга група методів більш формальна, тим не менш, може дати результат для людей, схильних до логічного мислення, аналізу і зіставлення. При читанні оригінальних текстів (а ще краще, і навіть більш того, бажано - при читанні вголос), у людини, яка вчиться формуються стійкі зв'язки та асоціації. При цьому для даного шляху вивчення мови все одно залишається відкритим питання актуалізації отриманих знань: адже одна справа знати, а інша справа - вміти застосовувати. Проблема мовного бар'єру, яка перманентно і непомітно усувається при використанні першої групи методів, постає величезним колосом перед апологетами методів другої групи.
«Як же розв'язати язик? Як подолати мовний бар'єр? »- Відповідь на це сакраментальне запитання очевидна і проста, і тому - в тій же мірі незрозуміла в своїй простоті. Для того щоб заговорити англійською мовою - потрібно практикувати її в розмовному середовищі. І з цієї точки зору, всі методи, що відносяться до другої групи (пасивне вивчення мови) не мають самостійного значення без методів першої групи.
Ще одне важливе питання: «Яким має бути баланс між швидкістю і якістю мови?», Це так звана дилема «fluency versus accuracy». Підхід тут суто індивідуальний. Якщо ви не соромитеся своєї вимови, активно використовуєте жестикуляцію, то вас обов'язково зрозуміють, можна в цьому не сумніватися. При цьому, звичайно, у вашій мові будуть переважати помилки управління, узгодження часів та інші, про які ви, швидше за все, навіть не будете здогадуватися. Тим не менш, ваша мова буде цілком зрозуміла, і через час ваші знайомі-іноземці будуть говорити про вашу прекрасну англійську. І тільки листи від вас будуть видавати ваш справжній рівень. З іншого боку, поступове нарощування швидкості мови, засноване на правильних граматичних конструкціях, може принести значно більше плодів у вигляді, практично, ідеальної мови. При цьому потрібно врахувати, що протягом деякого часу вам доведеться постраждати: ніхто не зможе винести спілкування з людиною, яка дуже довго розмірковує над правильністю часу дієслова і необхідністю певного артикля перед останнім іменником.
Що ж можна рекомендувати? Дорогу осилить той, хто йде. Яким би методом ви не користувалися, які цілі б ви не ставили - головне сталість у їх досягненні. Шукайте власний шлях. Що можемо порекомендувати вам ми: якщо у вас немає можливості поїхати за кордон, пошукайте який-небудь безкоштовний клуб розмовної англійської в вашому місті. Великих результатів навряд чи варто очікувати, але якусь допомогу в практиці усного мовлення ви отримаєте. Удачі вам і успіхів!
Автор: Ярослав Біличенко
