Рецензія-відгук про роман Вероніка вирішує померти

Роман « Вероніка вирішує померти» був написаний Пауло Коельйо у 1998 році і увійшов в трилогію книг під назвою «І в день сьомий.»
Розповідь про дівчину на ім'я Вероніка з словенського міста Любляни не дарма потрапив в трилогію книг, так як в цьому романі, як і в двох інших, доля головної героїні змінюється протягом тижня.
Вероніку можна назвати самою звичайною нічим не приглядною словенською дівчиною. Вона працює в бібліотеці, знімає в монастирі кімнату, спілкується з батьками, періодично переживає короткі романи з чоловіками.
Однак вагома обставина змушує читача співпереживати дівчині: вона, зробивши невдалу спробу самогубства, потрапляє в один з найбільш похмурих закладів рідного міста-психіатричну клініку Віллете. Крім того, виявляється, що вчинок дівчини не пройшов безслідно для її серця, і за словами лікарів вона може померти протягом тижня.
У клініці дівчина стикається з різними людьми: зі «здоровими пацієнтами», які не можуть знайти в собі сили покинути лікарню, і з звичайними пацієнтами психіатричних лікарень, яким покидати стіни закладу заборонено.
Поступово Вероніка знайомиться ближче з Зедкой - жінкою, яка страждає хронічною депресією, з Марі - пацієнткою, яка має право піти, коли їй захочеться і з Едуардом - молодим хлопцем, хворим на шизофренію.
В образі Зедкі Пауло Коельйо в повній мірі розкриває психологічні переживання людини, що страждає депресією. Він показує, як це важко, переживши сильне емоційне потрясіння, прийти до повного душевного спустошення, до апатії та емоційного безсилля.
Зедку в романі « Вероніка вирішує померти» лікують від депресії методом, який був поширений близько століття тому - інсуліновою комою. Однак ці небезпечні для життя процедури приводять Зедку до одужання.
В особі Марі автор протиставляє світ «божевільних» людей світу людей «здорових». Марі давно не є психічно хворою, та навіть лікар наполягає, щоб вона менше спілкувалася з пацієнтами Віллете, але страх перед обставинами, боротьбою та переживаннями, які неодмінно прийдуть, якщо Марі вибереться в світ «здорових» людей, змушує жінку залишатися в стінах клініки. Однак і її доля змінюється з появою Вероніки.
Найбільш теплі відносини складаються між головною героїнею і хлопцем Едуардом. Вероніка грає для молодого шизофреніка на фортепіано в холі лікарні ночами, він відповідає їй непідробним захопленням. Його хвороба і нездатність сприймати реальність стирає межі в їх відносинах, розслабляє Вероніку, яка до цього завжди вела себе в рамках пристойності, розставлених суспільством. Одного разу Вероніка дала волю емоціям і в присутності Едуарда почала ласкати своє тіло.
Ще один важливий персонаж роману - доктор Ігор. Автор роману інтригує читача на протязі всього твору тим, що доктор Ігор приходить в захват, що саме така пацієнтка, як Вероніка, потрапляє в його клініку. Однак все стає зрозуміло до кінця роману: доктор Ігор писав дисертацію про депресії та методи їх лікування, один з яких він вельми вдало застосовував на Вероніці.
В цілому, роман дуже непоганий: читається досить легко, незважаючи на деякі вкраплення філософських роздумів героїв. Але саме це і відрізняє романи знаменитого бразильського письменника. Паоло Коельо часто вводить у свої романи роздуми про Бога, про Його вплив на долі людей та їх взаємодію з Ним.
Після прочитання роману « Вероніка вирішує померти» воістину починаєш цінувати життя, співпереживати людям, що страждають депресією і душевними хворобами.