Полярний арктичний вовк
Полярний арктичний вовк - підвид сірого вовка, що мешкає в холодних регіонах Арктики, Канади, Аляски і північній частині Гренландії. 
Для даних регіонів характерні снігові замети, сильні крижані вітри і тріскучі морози. Здавалося б, вижити в таких суворих умовах не під силу нікому, але не тут-то було! Полярні вовки спокійно існують в арктичному регіоні вже чимало сотень тисяч років. На відміну від інших вовків, полярний вовк повністю зберіг своє природне середовище проживання.
Полярний вовк мешкає на безмежних просторах полярних регіонів, які занурені у темряву 5 довгих місяців. Вижити в таких екстремальних умовах йому допомагає дуже густа, щільна шерсть, яка не пропускає вітер. Полювати тут йому ніхто не заважає, бо люди сюди добираються дуже рідко.
На відкритих просторах Арктики буває нелегко знайти укриття для нападу на жертву, але вовк здатний протриматися без їжі навіть кілька тижнів. 
Вовк є володарем надзвичайно гострого зору та чутливого нюху, що дуже важливо при полюванні на нечисленних ссавців, що населяють ці місця. Тільки кожна десята охота зграї закінчується успіхом. На відміну від інших видів вовків, полярний вовк цілком з'їдає свою здобич, не залишаючи навіть шкури і кісток жертви. Полярний вовк здатний з'їсти за прийом до 10 кілограмів м'яса. Наздоганяючи стадо вівцебиків, вовкам іноді доводиться чекати, поки вівцебики розбіжаться, інакше вони займають оборонну позицію і вовки не здатні пробратися крізь їх роги і копита.
Вовки - істоти дуже соціальні, тому найчастіше вони тримаються зграями по 7-10 особин. Вовки-одинаки зустрічаються вкрай рідко. Як правило, це молоді особи, які покинули зграю з метою знаходження власної незайнятої території. Найчастіше зграї бувають сімейними, тобто складаються вони з ватажка, його самки і дитинчат. Очолює зграю, звичайно ж, ватажок, але його самка займає подібне йому положення. 
Решта їм беззаперечно підкоряються і утворюють власну ієрархію. Всі дорослі вовки надають один одному допомогу. Наприклад, коли самка вирушає на полювання, один або два молодих вовка доглядають за її дитинчатами. Відносини всередині зграї здійснюються за допомогою досить складної мови, що складається з будь-яких рухів, а також гарчання і гавкання. Кровопролитні зіткнення між вовками однієї зграї відбуваються дуже рідко. 
Тим не менше, між зграями існує суперництво, тому зграї намагаються не зіштовхуватися одна з одною і уникають попадання на чужу територію. Територія позначається сечовими точками або випорожненнями в певних місцях, які, як правило, найбільш помітні. Так вовки заявляють права на територію.
Статеве дозрівання починається з 2 років у самок і з 3 років у самців, вагітність триває 2 місяці. Дитинчата народжуються сліпими, із закритими вушними отворами. Вони безпорадні, тому перший час повністю залежать від матері. Вже через місяць вовченята можуть харчуватися напівперевареним м'ясом, відригнутим самцем, який, у свою чергу, полює і приносить родині їжу. Пізніше вовченята стають повноцінними членами зграї і починають мігрувати разом з дорослими вовками.
Унікальне хутро цього звіра привертає увагу браконьєрів, що ставить його під загрозу вимирання. Крім того, чисельність полярних вовків продовжує скорочуватися в результаті глобального потепління і танення полярних льодів. В даний час полярний арктичний вовк занесений у Червону книгу, а полювання на нього офіційно заборонене.