Що таке Великий піст?
Релігійний піст дотримуються у багатьох релігіях. А ось, способи дотримання посту у всіх різні. Одні дотримуються 40 денного посту, який триває до Великодня. Інші голодують в п'ятницю на Страсному тижні. Зазвичай у Великий піст утримуються від таких продуктів, як м'ясо, риба, яйця і молочних продуктів. 
У християнстві вважається, що Ісус поклав початок посту. Насправді, в Євангелії можна прочитати про те, як він голодував у пустелі 40 днів. Він робив це відразу після свого хрещення. Але, ніде не сказано, що він поклав початок релігійному ритуалу. Для нього це було важливо, оскільки після хрещення на нього накладалася серйозна відповідальність. Йому потрібно було добре все обміркувати, помолитися Богу і пригадати все те, що він знав, до того як став людиною. Надалі в Євангелії немає ніяких згадок того, що учні Ісуса дотримувалися цього посту.
Відомо, що вперше Великий піст був введений в життя християн в IV столітті. Це набагато пізніше життя самих перших християн. Всі традиції пов'язані з дотриманням посту були запозичені у язичників. 
Якщо традиція дотримуватися посту, це наслідування посту Ісуса після хрещення, то чому тоді пост дотримуються перед його смертю? Немає ніяких повідомлень, щоб Ісус постився перед своєю смертю. Навіть навпаки, є кілька повідомлень, як Ісус зі своїми учнями приймав їжу перед подіями страти. А ввечері перед арештом, учні зібралися на Вечерю.
Події, пов'язані з постом Ісуса після хрещення, можуть бути для нас корисними. Те, що робив Ісус, було не частиною ритуалу або просто катуванням себе голодом. Він просто був дуже зосереджений на важливому, і про їжу не думав. Голодування не було його метою. Можна зробити висновок, що пост може принести користь, якщо у людини правильні наміри та потрібний для цього випадок. 
У людини теж може бути ситуація, коли через серйозні переживань він навіть не згадує про їжу. У цей час він зайнятий або роздумами, або вирішує проблеми. І голодування в цьому випадку, не для того, щоб справити враження на інших, і не для того щоб догодити Богові. Іноді людину, після серйозного гріха може мучити совість, і він не може доторкнутися до їжі. Самоутримання від їжі в таких випадках ніяк не може налагодити відношення людини з Богом. Богу зовсім не потрібна така жертва голодування. Це більше треба людині, щоб все обдумати.
Щось схоже пережив Ізраїльський цар Давид. У нього народився важкохворий син. І Давид усі свої сили спрямував на те, щоб молитися Богу. Він не їв кілька днів, молив Бога врятувати дитину, і це було постом. Зараз теж можуть бути ситуації, коли людина так глибоко переживає горе, що прийом їжі може здатися їй недоречним.
Інші випадки з Біблії показують, що служителі Бога постили, коли обмірковували важливі рішення.
Можна зробити висновок, що пост це особистий вибір кожного і не є обов'язковою вимогою для християн. Не можна засуджувати людину за те, що вона не поститься і за те, що вона регулярно це робить. Важливо бути врівноваженим і розуміти, що не можна відмовлятися від їжі, щоб справити враження на інших. Видно, що сам Бог не вимагає нас постити, але і не забороняє нас це робити, якщо є така необхідність.