Які є особливості іспанської мови в Латинській Америці
Переможна хода іспанської мови по території Латинської Америки почалась в XV столітті, коли іспанські завойовники вперше ступили на новий континент. Іспанська в південноамериканських країнах відрізняється від його класичного варіанту рядом особливостей, вивчення яких все ще триває. У цій статті будуть перераховані деякі з них, найбільш відомі та задокументовані в наукових працях. Про особливості іспансьокої мови нам роскаже Петренко А. В. - викладач програми Erasmus в Іспанії: http://hispablog.ru/?p=862.
Фонетичні особливості
Іспанська мова Південної Америки відрізняють від традиційного іспанського деякі особливості ви мови, багато з яких характерні також для андалузького діалекту. Діалект цей зробив сильний вплив на «латинський» іспанська, оскільки жителі Андалусії склали близько 60% емігрантів, що переселилися на новий континент після його завоювання.
В Аргентині та інших районах Південної Америки буква y, а також поєднання букв ll, звучить як пом'якшене російське «ж» або [Ȝ], наприклад:
yo - [Ȝo], calle - [caȜe].
Ця особливість мови отримала назву zeísmo. У традиційному іспанському ці букви нагадують російський звук «й».
У Мексиці, Кубі та Аргентині нерідко зустрічається так зване seseo, тобто відсутність звуку [Ѳ] і заміна його звуком [s]:
pobreza - [pobresa], entonces - [entonses].
Звук [s] в кінці слова в розмовній мові часто "проковтується":
libro (s), mucho (s), mis amigo (s);
В Чилі, на Кубі та в Аргентині він іноді перетворюється на придиховий [h]:
las casas - [lah ' casah], mosca - [mohca];
В Мексиці він чітко вимовляється, але при цьому втрачається передує голосна:
tres pesos - [tres pes's].
У багатьох південноамериканських країнах населення сільської місцевості в розмові переставляє букви місцями. Наприклад, замість l може вживатися r, і навпаки:
calamares звучить як [caramales], pierna як [pielna], soldado як [sordao]. Замість h (не вимовляється на початку слова) можна почути g: huevos - [güevos].
Лексичні особливості
Основна особливість розмовного варіанту іспанської мови в Латинській Америці - цілий пласт лексики, званої "американізм". "Амеріканізми" стали частиною мови завдяки численним впливам на нього інших культур і народностей.
Двома основними джерелами їх виникнення є:
- раніше існуючі іспанські слова, які видозмінилися або придбали нові значення в процесі еволюції мови;
- індіанські мови (на них говорило корінне населення завойованих іспанцями земель), а також запозичення англосаксонського та італійського походження.
Так, наприклад, слово pollera (жіноча спідниця) широко поширене в Аргентині та ряді інших країн Південної Америки, в той час як в Іспанії воно є архаїзмом і більше не вживається. Те ж відбулося з такими словами як prieto (чорний), frazada (ковдра) та іншими. Vereda в іспанській мові означає стежка, а в Перу та Аргентині це ж слово перекладається як тротуар. Замість charlar (базікати) жителі Латинської Америки говорять platicar, замість aparcamiento (парковка) - estacionamiento, замість escaparate (вітрина) - vidriera. І таких прикладів досить багато.
Слова, що увійшли до іспанська завдяки впливу місцевих мовних груп, як правило, називаються «індіхенізмамі». Така лексика як maíz (кукурудза), hamaca (гамак), tabaco (тютюн), patata (картопля), cacique (вождь індіанського племені) та ін запозичена з аравакскіх і карибського мов; cacahuete (арахіс), tocayo (тезка), chicle (жувальна гумка), iucara (чашка), chocolate (шоколад) - з науатль, мови ацтеків, на якому колись говорили на території сучасної Мексики. Ще одним джерелом слів індіанського походження стали мови інків кечуа і аймара. Інки проживали на території Еквадору, Болівії, Перу і частково Чилі. Від них були запозичені такі слова як llama (лама ), cóndor (кондор), caucho (каучук), papa (картопля).
Велика частина збереглася в сучасному «іспано- американському» мовою тубільної лексики позначає місцеві реалії, тобто тварин, рослини, знаряддя і предмети, характерні для Південної Америки. Деякі з перерахованих вище слів вже міцно увійшли в словниковий запас жителів Іспанії і сприймаються ними як «свої», в той час як інші їм абсолютно невідомі, наприклад: cholo (полуботінок) або ruca (хатина). В даний час налічується близько 123 мовних сімей індіанських мов, які залишили свій відбиток в іспанській мові південноамериканського континенту.
Граматичні особливості
Замість іспанського займенники 2 -ї особи однини tú в розмовній мові зазвичай вживається форма vos. Це явище, що отримало назву "voseo", дуже поширене в Аргентині та Уругваї, трохи рідше зустрічається в Чилі, Болівії і Перу, в деяких регіонах Венесуели, Панами і Коста- Ріки. Ця зміна обумовлена тим, що займенник tú як правило використовувалося для спілкування в колі сім'ї, а також по відношенню до людей з більш низьким соціальним статусом. Форма vos вживалася в якості шанобливого звернення. У європейському іспанською мовою ця форма давно застаріла.