Роль музики в кіно
Музика, а іноді й пісні для фільму — це як приправа для страви. Без них ви дізнаєтеся історію, але не зможете насолодитися нею сповна, покуштувати всі інгредієнти в повній мірі, відчути ледь вловимі нотки смаку. Сама явна і водночас найголовніша мета музичного супроводу — це посилити емоції глядача при перегляді різних сцен. Тут навіть не треба приводити конкретних прикладів. Всі ми помічали, що:
- при прощанні героїв часто грає сумна мелодія;
- коли маніяк переслідує жертву чутна напружена музика;
- в комедіях місця без жартів іноді заповнюють завзятою музикою, щоб веселощі не припинялося;
- а після того як Енді Дюфрейн втікає з в'язниці Шоушенк і зриває з себе арештантську робу, напружена музика змінюється переможними фанфарами, що переходять в спокійну мелодію.
Якщо у глядача черстве серце, а в актора недостатньо майстерності, щоб достукатися до аудиторії, то музика здатна розтопити лід і прийти на допомогу артистові. До речі, на сайті https://soundpoisk.com/, ви безпосередньо можете знайти та завантажити саундтреки з відомих фільмів.
Реальні приклади
Скажімо, в картині "Драйв" герой Райана Гослінга небагатослівний, він людина справи, а не слів. Десь на допомогу розповіді приходить оператор, десь режисер, а іноді допомагає музика, наприклад, в моменті спільної поїздки Гослінга і матері з дитиною: посмішка акторів плюс пісня College - "A Real Hero" (feat. Electric Youth) і нам все зрозуміло без слів, вони щасливі.
У фільмі "Безславні виродки" парижанці Еммануель доводиться перебувати в ресторані серед німецьких солдатів, вона намагається зберігати холоднокровність, адже окупанти не знають, що вона єврейка. І тут з'являється полковник СС Ганс Ланда, який колись мало не вбив її. Еммануель намагається зберегти спокій — раптом Ланда не впізнав її; зате музика сповна передає нам її внутрішнє напруження.
Проста квартира, звичайний на вигляд чоловік, звичайні клопоти по дому — візуально ніяких натяків на смуток немає; але варто включити сумну мелодію і сцена заграє іншими фарбами, ми відразу розуміємо, що кілер Леон самотній і навряд чи щасливий. До речі, коли життя Леона зміниться, музика під час побутових клопотів буде грати з іншою інтонацією.
У голлівудської класики — трагікомедії "Вогні великого міста" за участю Чарлі Чапліна в кінці фільму ми не можемо почути нотки ніжності та любові в словах героїв. Але завдяки вивіреній міміці акторів нам все стає ясно, а мелодія скрипки допоможе вибити сльозу з щасливих глядачів.
За допомогою музики вже на початкових титрах можна задати тон розповіді всього фільму. Наприклад, в таких фільмах як "Сім" 1995 року або "Дівчина з татуюванням дракона" 2011 року. В екранізації коміксів "Темний лицар" Крістофера Нолана під час пограбування банку на початку фільму грає тема Джокера - "Why So Serious?", схожа на натягнуту струну, готову обірватися в будь-який момент; ця напруженість залишиться з глядачем до самого кінця фільму.
Важлива не тільки мелодія та темп, але й слова: вони можуть грати не меншу роль. Коли в п'ятому сезоні серіалу "Надприродне" брати посварилися, і їхні шляхи розійшлися, грає пісня Lynyrd Skynyrd - "Simple Man", а у восьмому сезоні, коли Дін Вінчестер повернувся з "місць не таких віддалених" грає пісня Styx - "Man in the wilderness ". В контексті того, що відбувається на екрані, слова цих пісень підсилюють емоції.
У комедії "Дуже погана училка" текст пісні Coolio - "Gangsta s Paradise" ще більше підкреслює прагнення героїні Кемерон Діаз будь-яким способом зібрати гроші на збільшення грудей.
Висновки
Підсумовуючи, і перефразовуючи відомий вислів, можна сказати, що частина фільму — це актори, інша — їх гра, ще частина — операторська робота, а ще режисура, графіка (при необхідності) і нарешті — музичний супровід. Без одного з цих компонентів багатообіцяючий фільм запросто може стати провалом. І, мабуть, немає жодного по-справжньому великого фільму без гідної музики.