ProZorro: Плюси і мінуси системи держзакупівель
Українська система електронних держзакупівель ProZorro зараз є обов'язковою для всіх державних замовників при закупівлі товарів і послуг на великі суми (а на невеликі - бажаною). Відзначаючи цей безумовний прогрес, співробітник української універсальної біржі (УУБ: tender.uub.com.ua), яка є офіційним акредитованим майданчиком офіційних закупівель України, згадує, які недоліки є у цієї системи і як чиновники вже навчилися її обходити.
Про що мова?
Система ProZorro розроблялася c 2014 року командою фахівців при Мінекономіки під керівництвом Максима Нефедова (заступника міністра Айвараса Абромавічусу). Метою було створення першої в країні прозорої автоматизованої системи держзакупівель, де чиновники не можуть самостійно впливати на процес і результати тендера. Це усуває існуючу корупцію в держзакупівлях і знижує витрати бюджету.
І як, це спрацювало?
Частково так. ProZorro в тестовому режимі запустили в декількох містах України, і це дало позитивні результати. Наприклад, у сфері медицини завдяки цьому вдалося заощадити 85 млн грн, або 18,79 % від запланованого обсягу держзакупівель. Всього в першому півріччі 2016 років через ProZorro лікарні одніє тільки столиці провели 4109 тендерів та уклали контрактів на загальну суму в 53,8 млн гривень. Безліч таких прикладів зібрано в новинному розділі сайта РroZorro.
Крім того, ProZorro створила в регіонах України мережу «агентів змін», які ведуть тренінги по роботі з системою серед чиновників, бізнесменів і журналістів в різних містах.
З іншого боку, система не усуває всі лазівки для корупціонерів, як і раніше залишаючись централізованою. Експерт IDF Reforms Lab Лаша Атанадзе в інтерв'ю зазначив: «РroZorro - дуже хороший інструмент, він забрав у держави ряд повноважень і делегував їх приватному бізнесу. Але база даних і сам механізм залишилися у держави».
У чому ж слабкі сторони системи?
Чиновники стали шукати можливості обійти обмеження системи: наприклад, створювали свої майданчики і вступали в недобросовісну конкуренцію з приватним бізнесом. Або пропонували брати реєстраційний внесок тільки з тих учасників, хто виграв торги. Все це фактично позбавляло відкриті електронні торги сенсу.
«РroZorro показала, що, якщо залишити хоча б частину повноважень державі, воно відразу починає лобіювати якісь "криві" ідеї», - резюмував Антадзе. Крім того, чиновники будь-якої держави набили руку в пошуку лазівок і досить швидко використовували цю свою здатність і проти ProZorro. Через це результати роботи ProZorro вже виявилися досить суперечливими.
Наприклад, в тій же медичної галузі в 2016 році був скандал: стало відомо, що одна з лікарень Києва закупила через ProZorro партію швабр по 2,5 тис. грн за штуку. Новина про можливу аферу зі швабрами (а також із закупівлями українськими медиками деяких інших матеріалів) оприлюднила Transparency International, ця ж організація склала список найбільш «популярних» способів обходу системи ProZorro: це розмитий опис предмета покупки, відсутність у переможців документів, потрібних для розігрування на момент подачі заявки, а також підгонка умов тендера під своїх постачальників. Правда, Максим Нефедов з цього приводу заявив, що це «Профобладнання, воно дороге», і порадив критикам оскаржити тендерну документацію, якщо у них є сумніви.
І що тепер?
Незважаючи на свої недоліки, для України це дуже крутий проект, вже зробив держзакупівлі прозорішими і дозволив чимало заощадити. Це визнали навіть на світовому рівні: ProZorro завоював престижну міжнародну премію в області державних закупівель World Procurement Awards 2016.
Для того щоб усунути недоліки централізованої системи ProZorro, слід впровадити в електронні торги технологію блокчейн, на якій, наприклад, побудована децентралізована криптовалюта біткоін. У всьому світі саме блокчейн є фронтиром технологій електронної держави, причому застосовувати його можна не тільки на торгах, а й в держреєстрації, виборах, а також фінансах. На державному рівні блокчейн-системи починають використовувати в Китаї, ОАЕ, Гондурасі та Нігерії. Але основний прогрес відбувається в приватному секторі: в 2015 році 13 великих банків в Європі об'єдналися у впровадженні блокчейна, JP Morgan й інші біржі розуміють, що використання цих технологій скорочує їхні витрати і підвищує ефективність.