Розширюй межі свого плейлиста

Плейлист - це твоя персональна маленька свобода. Музика завжди мала і має місце в моменти, коли все вже сказано. Але тепер ми довіряємо своє естетичну насолоду паблику з великою кількістю передплатників, або виконавцям з незліченною кількістю переглядів на YouTube. До речі, послухати і скачати популярну музику ви можете на сайті: . Чому нам легше слухати те, що вже відомо, чим дати волю внутрішнього музичного Христофору Колумбу і спробувати відкрити хоч щось?

Наші батьки таємно купували закордонні пластинки і запису іноземних виконавців. З гордістю вони давали іншим перезаписувати свої касети. Батьки з легкістю спускали накопичення на концерти улюблених груп. Мами годинами мерзли у концерт-холів в очікуванні кумирів. Вони бігали на квартирники, хоча знали, що на них також любить заскочити наряд міліції. Іноді їм навіть вдавалося крадькома послухати джаз, а потім тижнями ходити в захваті від порції невідомих раніше радянському слухачеві соковитих джемів.

Здається, що зараз нам невтямки цей музичний голод, тому що музична індустрія стала вільною і відкритою для всіх охочих долучитися і насолодитися якісним продуктом. Насправді, нам здається, переважна кількість пересічних громадян в кращому випадку чули про Океан Ельзи, Бумбокс, можливо, хтось, десь краєм вуха чув про існування Ріапобоя, або ж гурт 5'NIZZA, які вже давно встигли розпастися, утворюючи два окремих самобутніх проекти, а потім возз'єднатися заради неймовірно крутого туру.

Внаслідок досить складних дифузій в нашій країні з 2013 по 2015 роки, майже всі закордонні музиканти забули про українській сцені. Відверто кажучи, певним чином це спрацювало на користь вітчизняних музикантів. Коли у людини зникає вогнище до якого він звик, йому не залишається нічого іншого, як увімкнути в собі спрямовану особистість і власноруч створити зону комфорту, яка позитивно впливала б на його індивідуальний розвиток.

За три роки, на щастя, утворилася і популяризувалася досить велика кількість вартісних проектів, які раніше не підходили під загальноприйняті рамки: М1, Musicbox, MTVUkraine і тому подібні. Згадайте, що в якийсь момент свого дитинства, юності, молодості ви не знали, де ще крім вищезазначених каналів, щіпки менш популярних передач і крихти стоячих радіохвиль, дізнатися про новинки музики, або хоча б почути світовий хіт. А ніде, на жаль. За той відрізок часу народилися фестивалі, музичні майданчики на зразок: Zaxidfest, Прекрасне місто, Atlas Weekend, Razomfest. Наприклад, у Києві фокусом музичної тусовки стали:

• «Арт-клуб 44»;
• «Диван»;
• «Бочка»;
• «Зелений Театр»;
• «Atlas»;
• «Sentrum»;
• «Mezzanine»;
• «Closer».

Завдяки їм зараз на концертах таких виконавців як: O. TORVALD, Vivienne Mort, The Hardkiss, один в каное, Sunsay, С. Бабкін, М. Чайковська, Jamala, ONUKA - нету, де проштовхнутися і треба ще встигнути придбати квиточки, тому солд-аути наступають з космічною швидкістю. Як правило, всі вони перші в черзі, щоб стати безсумнівними хедлайнерами подій.

Ясна річ, що така масова культура не може не радувати, так як ще п'ять років тому про неї годі було й мріяти. Ввижається, що відсутня проблема куди подіти себе молоді влітку, адже є купа фестивалів. Начебто, немає труднощів батькам з тим, щоб дарувати дитині на свято, тому що вони постійно витягують навушники з вух. Просто гріх скаржитися на брак джерел для пошуку порції задоволення вашій барабанній перетинці, коли є невичерпне джерело нелегально завантажених аудіо в ВК, безкорисливий Sound Cloud і першачок в новинках iTunes.

Однак таке світле світобачення притаманне переважно тим, хто і так не представляє свій день без гідних треків, або ж сам вариться в музичний тусовці. Малий відсоток молоді зараз сприймає музику як мистецтво яке так само може впливати на індивідуальний розвиток і надихати не менш, ніж тренінги з усунення конфліктів, або воркшопи з тайм-менеджменту. Молодики швидше витратять двісті гривень на мотивуючу конференцію, ніж на івент прогресуючого українського бенду.

Справа тут зовсім не в пріоритетах. Справа в тому, що їм ліньки. Вони не зацікавлені в тому, щоб самостійно шукати ці новинки або просто дізнатися інформацію про стовпах музичного світу. Набагато легше включити плейлист на якому занедбаному паблике і не брати в голову про що ця музика. Студентство і юнацтво, які повинні шукати віддушину в українському музичні кухні, на жаль, майже не знайомі з такими рідними проектами як:

• Atomic Simao;
• Peter and the Wolves;
• Sinoptik, Fontaliza;
• The Cancel;
• Megapolis Witches;
• Panivalkova;
• Dakooka;
• Secret Avenue;
• Друзі Гагаріна.

Як розповідає відома книга всіх часів: «першим було слово», коли всі слова закінчуються і тоді нам вкрай необхідно безмовне заспокійливе, що налаштує наші нейрони, або ж це смуток, або ж це радості на потрібну хвилю. Наші ліки - музика. Але тільки та, до якої ви підходите самостійно і з симпатією. В сучасних комунікація нічого немає інтимного за те, щоб поділитися з кимось своїм плейлістом. Закликаю вас не боятися пробувати на смак, мерзенний випльовувати, з терпінням пережовувати, цілком насолоджуватися і потопати в музиці, яку створюють ті, хто живе тут і зараз поруч з вами.

Перекладено сервісом "Яндекс.Перекладач": translate.yandex.ru.