Яка різниця між фармацевтом і провізором?

Сьогодні вибір медикаментів настільки великий, що ледве чхнувши, ми відразу ж біжимо в аптеку. Крім того, з'явилася безліч косметичних засобів і засобів особистої гігієни, тому аптечна галузь розвивається, і такі фахівці, як фармацевти та провізори, не залишаються незатребуваними.
З давнини люди займалися лікуванням за допомогою трав і дарів природи, гомеопатією, та вже з'явилася офіційна медицина. Завдання фармацевтів і провізорів - використовувати кращі її досягнення.
У чому різниця між фармацевтом і провізором? Останній - працівник з вищою фармацевтичною освітою, у фармацевта ж, як правило, середня спеціальна. Але обов'язки їх в основному подібні: прийом товару, розкладання його по місцях, оскільки лікарські препарати вимагають різних умов зберігання, облік наявності товару, формування заявок на поставку, приготування лікарських препаратів, інформування медичних установ і населення про дію ліків і т.д.
Оскільки на фармацевтичному ринку постійно з'являються нові препарати, технології лікування та діагностики захворювань, то таким фахівцям необхідно володіти свіжою інформацією, удосконалювати свої знання та навички.
Робота фармацевта, провізора тісно пов'язана з хворими людьми, нерідко буває напруженою і нервовою. Тому дуже важливе вміння спілкуватися, розуміти відвідувачів, тим більше серед них зустрічаються люди різних соціальних, культурних рівнів. У хорошого фармацевта поступово складається «клієнтська база», яка і є «показником якості» його роботи.
Часто в аптеку звертаються без рецепта, тільки зі скаргами на здоров'я. Звичайно, фармацевт, провізор не має можливості діагностувати, а от дати грамотну пораду, розповісти про побічні дії, протипоказання, назвати ліки-аналоги і пояснити, чим вони відрізняються, зобов'язаний. Адже навіть найпростіші і, на перший погляд, безпечні препарати можуть викликати алергічні реакції або навіть викликати небажані побічні дії. Недарма емблемою спеціальності є чаша і змія з краплею отрути: ця маленька крапля може вилікувати, а може й завдати непоправної шкоди.
А ще їх знання і досвід можуть допомогти розпізнати небезпечні симптоми і своєчасно направити пацієнта до лікаря. У людей цієї професії повинна бути розвинена образна пам'ять, щоб запам'ятовувати і відтворювати колір, запах, смак та інші параметри речовин, тактильна (на дотик) пам'ять, математичні здібності, обов'язкова риса характеру - відповідальність, адже брак у їх роботі може призвести до трагедії. А ще фармацевт обов'язково повинен бути охайним, скрупульозним і педантичним, адже недарма кажуть: «Точно, як в аптеці!»
Слід враховувати, що фармацевт піддає себе ризику заразитися інфекцією від відвідувачів, особливо в період епідемій грипу. Крім того, доводиться працювати з небезпечними речовинами і препаратами. Деякі з них можуть викликати алергію навіть у здорової людини.
Ще про одну навичку, яка виробляється в процесі роботи - здатність правильно, незважаючи на нерозбірливий почерк, «розшифровувати» рецепти, виписані лікарями.
Отримати середню спеціальну освіту можна в медичному або фармацевтичному коледжі або училищі, вищу - в університеті.
Робота фармацевта не обмежується аптекою, працювати можна, наприклад, в дослідних інститутах і лабораторіях, медичними представниками і менеджерами, аналітиками і т.д. Особливо наполегливі і завзяті працівники, отримавши вищу освіту, можуть управляти процесом виробництва ліків, контролювати їх якість.
Тут знадобляться організаторські, менеджерські і господарські вміння, здатність аналізувати і прогнозувати прибуток, рентабельність виробництва і т.п.