Люди X. Еволюція і здібності людини
Ми знаємо про всесвіт настільки мало, що правильніше буде сказати - нічого. Прогрес дав у руки людям нові пристрої, ми навчилися вловлювати слабкі сигнали та імпульси. А птахи спокійно літають через всю земну кулю - їм не потрібні навігатори, риби перепливають океани, повертаючись в русла рідних річок.
Навіть найпримітивніші організми, не володіючи і зачатками розуму, відчувають землетруси краще всяких приладів. Виходить чим вище піднімається людина по сходинках еволюції, тим далі її відкидає природа від сприйняття тонких матерій. Що це? Збереження балансу? Комахи безпомилково визначають магнітуду атмосфери, уловлюють ультразвук. Чим простіша тварина тим сильніші у неї можливості на рівні інстинктів.
А люди, навпаки, нарощуючи технічну складову життя, повільно і неухильно позбавляються цих здібностей. Ми слабко рахуємо в умі та ми швидко розучилися читати (легше прослухати книгу). 
Ми не можемо обходитися навіть 10 хвилин без кисню і зміна тиску для нас згубна, а для риб нестрашні й пів години без повітря і тисяча метрів глибини (100 атмосфер!). Не кажучи вже про швидкість пересування, силу та здатності до виживання.
Все це ми намагаємося компенсувати технікою. І не без успіху. Можливо, хтось скаже - це не науковий підхід і не можна так поверхово оцінювати ситуацію. Однак наука настільки уніфікована, що фахівці лише трохи знайомі з суміжними областями, абсолютно не компетентні в інших. Це правильно і раціонально. Інакше добитися успіхів буде не можливо. Провести науковий аналіз однієї складової - досить легко, групи факторів - складно, але уявити множинні взаємозв'язки природи речей - недосяжно. Можливо, потрібен інший підхід. 
Може тому буддисти бачать шлях пізнання світу не в наукових відкриттях, а в філософії природи. Створюється дивне враження схожості законів фізики та середовища, енергії та життя. Чому людина в процесі еволюції здобула стільки-ж, скільки втратила. Блискучі досягнення науки бліднуть перед можливостями найпростіших живих істот.
Всі ці " відкриття" вже були ще до появи людей. І ми фактично ними вже володіли. Як вижити в киплячих гейзерах вулканів - на зразок бактерій, або протистояти дії радіації як таргани. Все це давно реалізовано природою, випробувано на практиці та записано в ланцюжках наших ДНК. Чи можна повернути такі здібності?
А може просто існує межа корисних властивостей живих істот. Так само, як межа щільності матерії або швидкості світла. Можливо це "природна" рівновага, та після її порушення, можуть відбутися процеси, які можна порівняти з колапсом в чорних дірах. Важко уявити можливості живих організмів, що розвиваються без "гальм" та стримуючих факторів. Оцінюючи вік всесвіту в 13 мільярдів років, та не спостерігаючи слідів розумної діяльності, можна припустити наявність певних законів природи які не допускають такий вибуховий розвиток цивілізацій. 
Пофантазуємо та уявімо наявність якихось істот, у яких всі корисні життєві набуття не губилися в процесі еволюції, а накопичувалися та розвивалися. Розширення життєвих кордонів неминуче призведе до експансії ближніх планет, а потім і більшої частини космосу. Технічні засоби відійдуть на другий план. Вони не потрібні, якщо є можливість адаптуватися до вакууму. Зірки не встигнуть згоріти, їх енергію використають. Що далі, порушення законів фізики? Може від такого сценарію, і рятують природні запобіжники життєвих сил. Рятують і зберігають встановлений порядок нашого простору. Але чорні діри існують - це факт.
Що відбувається в них суперечить логіці. Значить, є винятки з правил реального світу. Може і в живій природі можливі подібні речі і люди X з'являться не тільки у фільмах. Закони нашого світу єдині. У них немає поділу на живе і неживе, а значить вони діють на всіх і на все - залишилося тільки почекати таких відкриттів. Перший крок це поява дітей індиго...
Даже примитивные организмы, не обладая и зачатками разума, чувствуют землетрясения лучше всяких приборов. Выходит чем выше поднимается человек по ступенькам эволюции, тем дальше его отбрасывает природа от восприятия тонких материй. Что это? Сохранение баланса? Насекомые безошибочно определяют магнитуду атмосферы, улавливают ультразвук. Чем проще животное тем сильнее возможности на уровне инстинктов.
А люди, наоборот, наращивая техническую составляющую жизни, медленно и неуклонно лишаются этих способностей. Мы слабо считаем в уме и разучились быстро читать (легче прослушать книгу). Мы не можем обходиться даже 10 минут без кислорода и изменение давления для нас губительно, а для рыб пол часа без воздуха и тысяча метров глубины (100 атмосфер!) нипочём. Не говоря уже о скорости передвижения, силе и способности к выживанию.
Всё это мы стараемся компенсировать техникой. И не без успеха. Возможно, кто-то скажет - это не научный подход и нельзя так поверхностно оценивать ситуацию. Однако наука настолько унифицирована, что специалисты только чуть-чуть знакомые со смежными областями, абсолютно не компетентны в остальных. Это правильно и рационально. Иначе добиться успехов будет не возможно. Провести научный анализ одной составляющей - достаточно легко, группы факторов - сложно, но представить множественные взаимосвязи природы вещей - недостижимо. Возможно, нужен другой подход. Может поэтому буддисты видят путь познания мира не в научных открытиях, а в философии природы. Создаётся странное впечатление схожести законов физики и среды, энергии и жизни. Почему человек в процессе эволюции приобрёл столько-же, сколько потерял. Блестящие достижения науки бледнеют перед возможностями простейших живых существ.
Все эти "открытия" уже были ещё до появления людей. И мы фактически ими уже обладали. Как выжить в кипящих гейзерах вулканов - вроде бактерий, или противостоять действию радиации как тараканы. Всё это давно реализовано природой, испытано на практике и записано в цепочках наших ДНК. Можно ли вернуть такие способности?
А может просто существует предел полезных свойств живых существ. Так же, как предел плотности материи или скорости света. Возможно это "природное" равновесие, и нарушив его, могут произойти процессы сравнимые с коллапсом в чёрных дырах. Трудно представить возможности живых организмов, развивающихся без "тормозов" и сдерживающих факторов. Оценивая возраст вселенной в 13 миллиардов лет, и не наблюдая следов разумной деятельности, можно предположить наличие определённых законов природы не допускающих такое взрывное развитие цивилизаций. Пофантазируем и представим наличие неких существ, у которой все полезные жизненные приобретения не терялись в процессе эволюции, а накапливались и развивались. Расширение жизненных границ неминуемо приведёт к экспансии ближних планет, а затем и большей части космоса. Технические средства отойдут на второй план. Они не нужны, если есть возможность адаптироваться к вакууму. Звёзды не успеют сгореть, их энергию используют. Что дальше, нарушение законов физики? Может от такого сценария, и спасают природные предохранители жизненных сил. Спасают и сохраняют установленный порядок нашего пространства. Но чёрные дыры существуют - это факт. Происходящее в них противоречит логике. Значит, есть исключения из правил реального мира. Может и в живой природе возможны подобные вещи и люди "X" появятся не только в фильмах. Законы нашего мира едины. В них нет разделения на живое и неживое, а значит они действуют на всех и на всё - осталось только подождать таких открытий.
