Новий Майдан в Україні: бути чи не бути?
Інколи в небайдужих українців виникає передчуття того, що наше суспільство ніяк не може вийти із замкнутого кола. В далекому буремному 2004 році всі, хто втомився від тотальної брехні, маніпуляцій політиків та негараздів у державі, вийшли на вулицю, щоб заявити про свою позицію. І тоді вдалося досягти перемоги, а також було багато сподівань на краще життя, на продуктивне переналаштування влади. Проте в подальшому прийшло розчарування – і цей очевидний факт підтверджували майже всі наші співвітчизники. Прості люди знову були вимушені виживати, пристосовуватися в умовах корупції, багато кому довелося емігрувати у пошуках кращого життя.
Але всьому врешті-решт приходить закономірне завершення. Людський терпець остаточно увірвався тоді, коли влада остаточно знахабніла, а інтереси і прагнення громадян України безжально втоптувалися у бруд. До того ж, представники владних структур на цей раз дуже зухвало та цинічно перейшли межу, допустивши криваве побиття студентів, та спровокувавши українців на всеукраїнські масові протести. Саме тому ота омита людською кров»ю зима 2013-2014 років стала переломними моментом, коли українці вирішили, що більше такого ставлення до себе не можуть і будуть терпіти. Прийшов час дати гідну відсіч тим, хто нехтує правами та свободою громадян. Тим більше, що цілком очевидно постала проблема правоохоронної влади, яка не може й не хоче чесно справлятися зі своїми обов»язками. Адже людям врешті-решт довелося самим захищатися від тих, хто, по суті, має відповідати за безпеку кожного громадянина України.
Чи є якісь зміни?
Чому так сталося, що через деякий час на теренах влади знову стали повертатися старі схеми? Чиновники, які спочатку трохи принишкли, знову-таки стали просуватися на «тепленькі» посади, нехтуючи всіма правилами та законами? Чому майже повністю провалилася ідея люстрації? Відповідь одна - або ж народ України знову розслабився, або влада дісталася не тим людям, або українцям дійсно «пороблено».
Незважаючи на те, що в 2014-му владна верхівка швиденько накивала п’ятами, багато хто з чиновників та депутатів дуже оперативно та вчасно змінили свої пріоритети, перебігли до інших партій, вибираючи саме ті, до яких на той момент у людей було найбільше довіри. І поступово все те, що стало причиною вибуху людського гніву в 2013-му, поступово стало входити в так звану «нову» політику державних органів. Кумівство, хабарництво, протекторат, відбирання бізнесу, величезний вплив на фіскальні служби для отримання «відкатів», дрібна та фантастично великі хабарі - все це знову забуяло цвітом в повсякденному житті наших співвітчизників.
Чи існує в світі податкова, яка принципово не бере хабарів?
Основною рушійною силою Майдану були приватні підприємці, а також представники малого та середнього бізнесу. Навіть якщо вони не мали можливості бути присутніми особисто, то вони все одно надавали суттєву допомогу у вигляді запасів продуктів, питної води, медикаментів. В чому причині того, що саме вони вирішили масово вийти на головну площу країни?
Кожний чесний громадянин, розпочинаючи власну справу, хоче оформити бізнес у відповідності до норм законодавства України. Він готовий справно платити податки, вести всі справи чесно, а за необхідності – сплачувати штрафи, оскільки розраховує на таке ж саме ставлення і з боку самої держави. І тому сподівання стосовно того, що має бути відповідний закон який каратиме порушників – цілком закономірне. Справа йдеться про тих, хто може за будь-яких обставин увірватися до офісу, пред'явити безглузде звинувачення, причепитися до незначної помилки, відібрати робоче обладнання та документацію – з тим, щоб потім вимагати хабар за їх повернення.
Кожен бізнесмен хоче працювати чесно і без відкатів
Як приклад, можна навести одну дуже неприємну історію, яка сталася зовсім недавно у місті Київ. Наприкінці жовтня, в ніч з 28 на 29-е число до офісу однієї зі столичних фармацевтичних компаній несподівано «завітали» представники правоохоронних органів. Як вказують певні джерела, обшук та інші дії з боку гостей були виконані з багаточисельними порушеннями. В результаті компанії була поставлена вимога віддати комп»ютерну техніку та робочу документацію – начебто для ведення слідчих дій.
Більш того, обшуку не уникли і сусідні офіси. І неважливо, що вони юридично належали зовсім іншим особам – представники «правопорядку» так розійшлися в свої діях, що, очевидно, їм стало замало обшукати лише одну компанію. На даний момент фахівці оцінюють цей інцидент з юридичної точки зору, також ними прикладаються зусилля для повернення документів та апаратури. Звичайно, що все це робиться на основі поданих заяв до відповідних органів, також вже розпочаті судові процеси з цього приводу.
Разом з тим, варто зазначити ще один момент, який неодмінно зацікавить читачів. Обшук офісу компанії було проведено 29 жовтня, а вже наступного дня співробітники ДБР взяли на гарячому начальника управління протидії економічним злочинам УКРІНФОРМ Неговєлова Романа під час отримання ним хабаря.
Цю подію підтвердили представники київського управління Державної судової адміністрації (ДСА). Сума хабаря становила 100 000 доларів. Як кажуть правоохоронці, сам Роман Неговєлов вимагав від керівника фармацевтичного підприємства удвічі більше – 200 тисяч «зелених» в обмін на документацію, яка була вилучена під час обшуку, та за подальше закриття кримінального провадження.
Водночас народна депутатка Олександра Устинова виклала на своїй Facebook-сторінці інформацію про те, що затриманий Роман Неговєлов працював раніше у Службі Безпеки України. До того ж він свого часу займався фармацевтичним бізнесом в економічній контррозвідці главку СБУ, тому має такий чудовий «досвід» по вибиванню грошей саме в цій галузі.
Як стверджувало видання з посиланням на представника фармкомпанії «Діавіта» Сергія Христинченка, Неговєлов начебто працював на свого прямого начальника — на той момент ним був керівник економічної контррозвідки СБУ, а пізніше перший заступник голови служби безпеки, Сергій Семочко. Серед «заслуг» останнього - втручання до закупівель ліків для діалізу. Через двох своїх посередників він вимагав у керівника фармкомпанії «Діавіта» 250 тисяч доларів за участь у тендері Міністерства охорони здоров»я, причому відбувалося це майже відразу після Майдану. Варто сказати, що ця цифра становить 4% від загальної вартості самого тендеру. Дуже прикро, що слідство не зацікавило походження дуже великих статків сумнівного походження Семочко, та російське громадянство членів його сім»ї.
Деякі чиновники потребують спеціальних табличок з ціною за «послуги»
Корупція в українських державних органах, яка глибоко проникла практично всюди, настільки впевнено почувається там, що це дійсно переходить уже всі межі. Дуже б хотілося, що бізнесмени, які чесно платять податки, допомагають тим, хто воював на російсько-українській війні, волонтерам, нічого б не боялися. На жаль, таких, як Неговєлов – ласих до чужого добра, в Україні дуже багато. За неофіційними даними, після внесення застави його було випущено зі слідчого ізолятора, і ніхто не може дати гарантії того, що його виправдають, або ж він вчасно втече куди-небудь за кордон перечекати такий незручний для себе момент.
Кожна дія вимагає протидії, особливо, яка вона незаконна
Звичайно, що в Україні досить важно виборювати свої права – тим паче, якщо у вас нема знайомих чи «потрібних» людей у міністерствах чи інших державних органах. І тому у світлі таких подій дуже важливим стало рішення постраждалої компанії написати скаргу у правоохоронні органи. Про затримання підозрюваного, проведення слідчих дій, та про відкриття кримінальної справи повідомили в інформаційних джерелах ті, хто займався його затриманням. Окрім основного офіційного сайту, інформація також була оприлюднена і на сторінці в соціальній мережі Фейсбук.
Слідчими діями керує Офіс Генерального Прокурора, а оперативний супровід здійснюється Головним оперативним управлінням ГБР. Звичайно, суспільство ще сподівається на якісну роботу правоохоронних органів, і на те, що там все ж таки працюють чесні та досвідчені люди. І дуже хочеться вірити в те, що цього разу злочинець не уникне покарання і отримає сповна все, на що заслуговує.