Дубенський замок (Рівненська обл, Україна)
Дубно — давнє місто України, що не раз ставало ареною важливих історичних подій. У ньому збереглося декілька цікавих пам’яток, на базі яких створено історико-культурний заповідник. Почесне місце серед пам'яток міста, займає Дубенський замок. Цей замок один являться однією із найкращих пам’яток фортифікаційної архітектури, якими багата культура України.
Історія заснування м Дубно та дубенського замку
Перша письмова згадка про місто Дубно датується 1100 роком. В епоху феодальної роздробленості Київської Русі і жорстоких міжусобних воєн Володимир-Волинський князь Давид Ігоревич спробував захопити владу в Теребовлянському князівстві, підступно позбавивши зору князя Василька. Інші князі засудили загарбника і на загальному з'їзді позбавили його титулу і володінь, залишивши Давиду Ігоревичу лише декілька містечок, серед яких і Дубно.
1492 року на місці городища виріс замок, побудований князем Костянтином Івановичем Острозьким. Рід Острозьких брав початок від київського князя Святополка Изяславича, тобто походив від Рюриковичів, правителів Київської Русі. Тривалий час рід Острозьких був одним з найбагатших і найвпливовіших у країні. Дубно був однією з їхніх основних резиденцій, і князі чимало уваги приділяли як процвітанню міста, так і зміцненню свого замку.
Костянтин Іванович чимало сприяв підвищенню статусу свого роду й у вищих політичних колах, й серед простого люду. Рано осиротівши, князь виховувався у Вільному при дворі великого князя литовського Казимира і зумів заслужити велику довіру і прихильність володаря держави. Відзначився Костянтин Острозький і у військових справах: у літописах зафіксовано понад 60 битв з татарами, з яких військо князя виходило переможцем. Так, власною доблестю і військовою кмітливістю Костянтин Острозький досяг звання гетьмана великого литовського й отримав земельні наділи, а додавши їх до успадкованих земель, виявився найбільшим землевласником на Волині. Чимало уваги князь приділяв господарській діяльності: клопотав про звільнення своїх міст від державних податей, зводив храми, затверджуючи у своїх володіннях православ'я. У побуті Острозький був украй невибагливий і далекий від розкоші.
Спадкоємці князя Костянтина Івановича Острозького
Почини князя гідно продовжив його син, Костянтин Костянтинович Острозький. Він увійшов в історію як ревний захисник православ'я, що обстоював його на своїх землях після прийняття Брестської унії. Піклувався князь і про освіту: відкривав школи, протегував ученим. Головним його досягненням стало створення училища в Острозі, що поклало початок Острозькій академії, і першої в країні друкарні, де працював першодрукар Іван Федоров. Постать князя Острозького присутня серед інших видатних історичних діячів на пам'ятнику «1000-річчя Росії» у Великому Новгороді. У Дубенському замку Костянтин Костянтинович провів останні роки життя.
Його спадкоємець Іван Костянтинович на початку XVII століття, в епоху розвитку артилерії, перебудував Дубенський замок у стилі пізнього ренесансу. У твердині було влаштовано ливарню, де відливали гармати. Оборону замку тоді забезпечували 73 гармати. Фортифікація була продумана на найвищому рівні, тому ворогам жодного разу не вдалося захопити Дубно.
Іван Костянтинович (відоміший як Януш) Острозький був останнім прямим спадкоємцем давнього роду. Князь виховувався при дворі німецького імператора, а в дружини взяв угорську графиню. Всупереч сімейній православній традиції, Януш прийняв католицтво, але православне населення у своїх великих володіннях не утискав.
Син князя Януша помер раніше від батька, і продовжувачем роду Острозьких став син дочки Януша, Владислав Домінік Заславський. Під час Національно-визвольної війни польське військо під командуванням Владислава Домініка здобуло найбільшу перемогу над козаками в битві під Берестечком. Попри це князь славився серед сучасників не бойовою доблестю, а лінню і зніженістю, за що дотепні козаки називали його Периною. На Владиславі Домініку чоловіча лінія роду Острозьких і Заславських урвалася остаточно, а володіння перейшли у спадок зятеві Заславського — князю Любомирському.
Зовнішній вигляд дубенського замку
Замок оточують глибокий рів і потужні бастіони з казематами. На краю бастіонів височіють ефектні оглядові вежі.
Надбрамний корпус з в'їзною брамою побудовано ще в XV столітті, але він повністю змінив зовнішній вигляд під час пізніших реконструкцій. Браму прикрашає ренесансний портал з гербами власників. Під надбрамним корпусом розміщуються підземні каземати, що йдуть на глибину 10 метрів.
У замковому дворі розташовуються два двоповерхові палацові корпуси: палац Острозьких XVI століття і палац Любомирських XVIII століття. У них розміщено музейні експозиції, проходять різні тематичні виставки.
Особливу популярність серед туристів мають підземелля замку, де переховувалися під час облоги мешканці міста. Підземні каземати влаштовано по всьому периметру замку.