Фільм Cold Pursuit / «Холодна помста» («Снігоприбиральник»)

Cold Pursuit - це черговий фільм, в якому Ліам Нісон суворо мстить, в цей раз наркоторговцям за вбивство сина. Ось тільки добре, що автори фільму вирішили розбавити цю сумну формулу ударною дозою іронії та дивного гумору. Вийшло добре та місцями просто до нестями смішно. Нумо поговорімо про цей фільм детальніше. До речі, якщо ви його не бачили, то в хорошій якості його можна подивитися на сайті http://zombi.tv/films/2942-snegouborschik-2019.html.

Рецензія на фільм Cold Pursuit

Нільс Коксман (Ліам Нісон) працює водієм снігоприбиральника, щодня розчищаючи дороги передмістя. За старанну роботу його визнають громадянином року, вдома чекає кохана дружина, праця приносить задоволення — розмірене життя дорослого чоловіка йде своєю чергою. Руйнують ідилію наркоторговці, які вбили сина Нільса за крадіжку кокаїну. Відбувається це все хвилині на десятій, після чого стартує дана розповідь, коли Коксман починає методично знищувати бандитів з безглуздими кличками, рухаючись від дрібних бариг до верхівки піраміди.

Сама по собі історія досить прісна, але її витягає абсурдність ситуацій. Практично всі персонажі — карикатурні ідіоти, що вимовляють пафосні промови з непроникно кам'яними обличчями. Кордон між іронією та серйозністю розмитий настільки, що іноді пробиває сміятися навіть в тих сценах, які для цього ніби як і не призначені. Хороша якість для картини, адже це вберегло нас від чергового безликого бойовика про грізного діда.

Цілком можна ризикнути та заявити, що Cold Pursuit - це постіронічна деконструкція фільмів з Ліамом Нісоном останніх років, цих бойовиків середнього штибу, в яких літній персонаж всіх карає. Якщо хочете, це така собі локальна «Хатина в лісі» для образу Нісона, який все ще з рушницею та готовий вбивати за праве діло, але вже не просто бовдур, стріляючий в бандитів, а цілком жива людина з почуттями, інтересами та неабиякою часткою дурниці. У тому, як він намагається розбиратися в бандитській ієрархії та взаємодіяти з нею, криється серйозна частина гумористичного навантаження фільму. Та й в цілому з гумором у Cold Pursuit все відмінно. Причому є жарти практично на будь-який смак: від відверто чорнушних, пов'язаних з вбивствами, до кепкування з геїв і корінних американців:

• Сцена в готелі, в якій індіанцям повідомляють, що їм потрібна резервація, щоб заселитися, — просто відмінна.
• Епізод з читанням казки на ніч і питанням про «Стокгольмський синдром» - чудова.
• Діалог наркобарона з малолітнім сином, в якому згадується «Повелитель мух», - також нівроку.

І подібного у фільмі дійсно багато. Смішно практично весь час, іноді від дурості, що відбувається, іноді від того, наскільки незатишної ситуації, що розвивається на екрані, іноді просто від кумедних жартів.

Висновки

«Холодна помста» - це приємна несподіванка, кіно від якого навряд чи хтось очікував хоч чого-небудь. Проте, моментами, під час перегляду, це вкрай веселий фільм з відтінком смутку, в якому кожні пару хвилин на екрані з'являється ім'я чергового вбитого персонажа. До кінця не залишиться в живих майже нікого, але сприймається це легко, з гумором, як і належить комедії про бандитів і месника.