Вільна людина або закон Влади та грошей
Людина яка вміє висловлювати свої думки може бути безцінною в суспільстві загального споживання чужих думок та ідей. Головна біда такого суспільства полягає в тому, що люди, підкоряючись своїм бажанням, стають іграшкою в руках досвідчених демагогів, які володіючи потрібною риторикою роблять натовп залежним та тисячі людей перетворюються в жертви власних спокус.
Свобода - це слово вабить людину як магніт, та ми вже не можемо відмовитися від спокуси відкусити, спробувати на смак, хоч шматочок, того, що здається людині всезагальним блаженством на землі. Над просторими степами нашої землі гордо в небі ширяє орел, його політ здається вільним і незалежним, своїм гострим поглядом він шукає здобич, що б поповнити свій життєвий запас енергії та знову поринуть у вільний політ над безкрайніми просторами нашої планети. 
Чи може людина бути вільною як орел? Це питання залишається відкритим, оскільки для людини мало поповнити запас енергії, їй завжди потрібно більше - гроші, влада, наркотики, секс (мається на увазі, проституція та секс без створення сім'ї), алкоголь ці засоби загального споживання як багатьом здається роблять їх вільною, незалежною людиною. Людина витончена своїми бажаннями знаходить блаженство та в порівнянні з цим, інші проблеми відходять на другий план. 
Але людині в кінцевому підсумку доводиться розплачуватися за свою свободу після блаженства настає мить, коли хочеться вити, душа порожня, а значить, потрібна нова доза тієї свободи, яка як здається, є блаженством. І тоді людина стає заручником волі, яка, є блаженством лише на мить. І вже свобода перетворюється в рабство. І натовп рабів ходить та шукає вихід. Але виходу немає, або є, але він невидимий як невидимі в безпросвітній темряві зірки на небі. Але ця темрява створена самою людиною та якщо постаратися, то можна подолати тьму та знайти вихід.
Та людська свобода загадкова, як і сама людина, знаходячи певну свободу вона перестає думати, а значити стає легко керованою.
Соціальна рівність ще одне слово, яке не байдуже людині, переконує людину в тому, що вона рівна перед такими ж людьми, як вона сама. «У нас є права ми всі рівні» так говорить натовп рабів, що отримала свою жменю свободи, отримує ще й свої права.
Здавалося б, все добре людина отримала свободу, соціальну рівність і може спокійно крокувати планетою. Або ж неспокійно, з оглядкою на те, що є ще один закон. Закон який ніхто ніколи не відміняв « закон грошей і влади». І людина стає нікчемою зі своїми свободами і правами. Тому що в цивілізованому світі всі свободи і права створюються законом «грошей і влади». 
Цей закон підпорядковує своїй волі все людство і той, хто володіє владою, і той, хто володіє грошима також підпорядковані цьому закону. Всепоглинаючий монстр людських душ він крокує планетою поглинаючи все на своєму шляху і натовпи вільних рабів, вмираючи від різних причин так і не підозрюють, що стали жертвами зловісного закону придуманого самою людиною.
У кожній країні він проявляється по різному в деяких країнах з ним намагаються боротися а в деяких проголошують єдиним повелителем людських душ. Але і в тому і в іншому випадку страждає простий народ.
Ніхто не зміг побудувати ідеальну державу де закон «грошей і влади» був би не надметою людини а лише засобом існування. Тільки час може відкрити таємну завісу існування закону а може й зовсім стерти його з лиця землі.