Архітектура Софії (Болгарія) 1950-70 років

Будь-яка цивілізація, кожна епоха в житті людства залишає матеріальні сліди свого існування, які свідчать про побут, характер, вдачу та звичаї людей. Завдяки цим своєрідним автографам ми розшифровуємо минуле, отримуємо уявлення про стародавніх міста і поселення. Так відновлюємо ми вигляд римської Сердики, неприступної слов'янської фортеці Среден та, нарешті, вид Софії недалекого минулого.
На початку п'ятдесятих років Софія все виразніше набуває нових рис, слідуючи новим для свого часу і для країни тенденціям. У будівельній практиці переважає тип будівель, які споруджуються згідно так званому принципу растру, що наклав помітний відбиток на вигляд столиці. Серед найбільш характерних громадських будівель в цьому стилі «Хімметаллург проект», розроблений архітектором Ів. Васильєвим. Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут електронної промисловості (НІПКІЕП) та «Енерго проект» авторського колективу під керівництвом архітектора М. Писарського. Міністерство транспорту, побудоване за планом архітектора Попдонєва. У тому ж дусі оформлені готель « Софія», с проектований архітектором Ал. Баровим, і готель «Плиска» за проектом архітекторів Хр. Цвєткова та Л. Лозанова.
Після деякого часу, проте, в творчому пошуку архітекторів намітилися інші шляхи. З'явилися значні будови, що випромінювали тепло, які залучали гармонією форм і композицією. Однією з перших ластівок став будинок «Універсіада», побудований за проектом архітекторів Ал. Барова, Ів. Татарова та Верб. Іванчева. Схожі, хоча витлумачені абсолютно по-іншому, елементи можна знайти в критих тенісних кортах у Парку свободи ( архітектора Ст. Георгієва) в залі «Фестивальному» ( архітектори Д. Владішки і Верб. Татарова). Чудовий архітектурний ансамбль являє собою Софійський вокзал, с проектований групою фахівців на чолі з архітектором М. Бєчєвим.
У 1960 р. в столиці починають плануватися і створюватися цілі житлові райони. Виріс мікро район «Красно село», над яким працювали архітектори П. Ташев і Т. Данов. Єдність природного і типового міського, хоча і суто індивідуалізованого середовища викликають відчуття ритмічності в композиції 6, 8, 10 і 20-ти поверхових будинках, підпорядкованій єдиному загальному задуму.
В якості самостійного району також відокремлений і квартал імені Івана Вазова, забудований будівлями різної поверховості за проектом архітектора Н. Ніколова. Парковий ансамбль дооформлюють дитячі заклади і школи.
Будучи об'єктом багаторічних турбот з'явився район «Лозенець», над створенням якого послідовно працювали архітектори Б. Томалевскі, П. Татаров і Д. Мушев з співробітниками. Протягом 1963-1964 року архітектор П. Ташев з колегами виконали схему житлових комплексів «Свобода» та «Станция Искыр».
З архітектурної та містобудівної точок зору безсумнівний інтерес викликають ще два житлових масиви: «Модерно предградие», створений зусиллями архітекторів на чолі з Н. Паскалєвим і К. Бочковим, і «Надежда», здійснений у проекті архітектором М. Піндєвим.
Один із великих і густонаселених столичних мікро районів - комплекс «Младость». Перші будинки тут з'явилися в 1964 році, а початкова концепція забудови належить архітектору Б. Томалевскому. Під час будівництва, однак, виявилася доцільність видозмінити намічену програму і вийти за встановлені рамки районування. Поряд з невеликими магазинами звичайного типу, обслуговуючими порівняно невеликі ділянки, є і модернові універсами. Дитячі садки і ясла обладнані на найвищому рівні: просторі ігрові зали, спортмайданчики, атракціони, плавальні басейни.