Конфлікт інтересів: навіщо боротися з корупцією?
Сучасна політика бюджетних організацій має передбачати комплекс антикорупційних заходів та методів ефективної протидії корупції. Як явище корупція небезпечна тим, що створює основу для тіньової економіки, завдає шкоди економічній безпеці та фінансовій стабільності держави та суспільства. Під корупцією розуміється складне соціально-правове явище, пов'язане з підкупом осіб, які перебувають на громадській або державній службі, отриманням ними додаткових доходів, благ та привілеїв за вчинення умисних дій або бездіяльності (у тому числі на користь третіх осіб) всупереч інтересам держави та суспільства.
Корупційні явища можуть мати місце в освіті, медицині, соціальному житті громадян та багатьох інших сферах життєдіяльності людини. До теперішнього часу залишається відкритим питання: «Які близькі між собою за змістом діяння включає «корупційна злочинність», і які злочини слід вважати корупційними»?. Нумо розберімося. Ну а допоможе нам в цьому член Громадської організації «Харківський антикорупційний центр»: anticor-kharkiv.org, яка безпосередньо протидіє поширенню корупційних явищ.
Які ознаки характерні для корупційних злочинів?
Основні корупційні дії охоплюють ряд посадових та економічних злочинів:
- зловживання посадовими повноваженнями;
- хабарництво;
- перевищення посадових повноважень;
- комерційний підкуп та ін.
Можна виділити близько чотирьох основних ознак корупційних злочинів:
- наявність належного суб'єкта кримінально караного діяння, до яких відносяться посадові особи, чиї функції прописані у судовій практиці нормативного характеру;
- зв'язок суспільно небезпечного діяння зі службовим становищем суб'єкта, відступ від його прямих обов'язків, всупереч інтересам служби чи посаді;
- обов'язкова наявність у суб'єкта корисливого мотиву;
- скоєння злочину лише з прямим наміром.
Залежно від сфери нанесення соціального дефекту, злочини, які вчиняються корупціонерами, можуть стосуватися:
- конституційних прав і свобод людини та громадянина;
- власності та інших майнових прав;
- комерційних та інших інтересів;
- державної влади, інтересів державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.
Об'єднавчий чинник практично всіх корупційних злочинів конфлікт інтересів. Це ситуація, за якої особиста зацікавленість (пряма чи непряма) посадової (або заміщувальної) особи впливає або може вплинути на належне, об'єктивне та неупереджене виконання ним посадових (службових) обов'язків (здійснення повноважень). Особиста зацікавленість може мати на увазі одержання доходу, іншого майна або певних послуг для себе особисто, або для осіб, що знаходяться в близькій спорідненості: батьків, братів, сестер і т. д.