Акустичний каротаж свердловин

У числі геофізичних методів досліджень, що дозволяють отримати дані про властивості оточуючих гірських порід, не останнє місце займає акустичний каротаж. Даний метод дослідження знайшов застосування в рамках заходів з пошуку та розвідки родовищ корисних копалин (наприклад, для визначення колекторських властивостей породи), а також в рамках обстежень технічного стану стовбурів. Крім того, акустичний каротаж є практичною мірою інтерпретації даних сейсмічної розвідки і засобом вирішення ряду інженерних геологічних завдань (більш детально, про акустичний каротаж можна прочитати на сайті http://www.geolib.net).

Описуваний вище метод акустичного дослідження ґрунтується на визначенні швидкості поширення пружних хвиль, а також швидкості їх загасання. Пружна хвиля - це порушення рівноважного стану середовища, що виникає на короткий проміжок часу в місці механічної дії на породу і розповсюджується назовні внаслідок спричиненої деформації і зсуву частинок породи. Маючи найбільші значення в місці формування і поширюючись від джерела впливу. Пружні хвилі поступово поглинаються оточуючими матеріалами, так як енергія розподіляється на дедалі більші площі, тим самим помітно знижується інтенсивність прояву збурень середовища.

Акустичний каротаж можна розділити на два типи:

• за швидкістю;
• по загасанню.

У першому випадку визначається швидкість проходження хвилі від зонда до ряду датчиків-приймачів. У другому - визначається коефіцієнт зниження інтенсивності та амплітуди коливань при поширенні хвилі.

Як очевидно з назви методу, коливання збуджуються звуковими хвилями різної частоти - від 0,5 до 15 кГц і від 20 до 50 кГц (ультразвук). Для проведення дослідження використовується система датчиків, які реєструють коливання, і випромінювачів, пов'язаних з вимірювальними пристроями на поверхні каротажним кабелем. Додатково з метою запобігання впливу створюваних хвиль на корпус приладу, що знаходиться в свердловині, застосовуються так звані акустичні ізолятори.

Методом одного лише акустичного каротажу можливе визначення тільки великих літологічних комплексів, а тому для отримання вичерпних даних про наявність каверн, тріщинуватих порід, визначення пористості та характеру насичення колекторів, визначення проникних інтервалів й інших даних, метод використовується в комплексі з іншими типами геофізичних досліджень, зокрема, радіоактивним і електричним каротажем.