Український парадокс або чому інновації не призводять до процвітання?

Головний редактор онлайн платформи "Дім Інновацій": з'ясував, чому українці так мало заробляють, якщо вже входять в півсотню новаторів світу.

Від здібностей до результату

Global Innovation Index складається з 2007 р. по методиці французької Міжнародної бізнес-школи INSEAD. Цей рейтинг охоплює близько 90 показників, які характеризують інноваційний розвиток держав, тобто їх здатність до корисних нововведень "на вході" і досягнуті результати "на виході". У 2017 р. розглядалися 127 країн, в тому числі всі великі економіки.

У першій групі показників оцінюються ресурси і умови для інновацій:

• політичні та економічні інститути;
• "людський ресурс";
• наукові дослідження;
• інфраструктура;
• розвиток внутрішнього ринку;
• і бізнесу.

Так визначається інноваційний потенціал країн. Десятки інших критеріїв дають уявлення про застосування інновацій в життя. Чим більше таких нововведень в порівнянні з ресурсами, якими володіє країна, тим краще вона використовує свій потенціал.

Бідні новатори

Стартувавши з 75 місця в 2007 р, Україна в рейтингу Global Innovation Index не виходила з 6 - 7 десятка країн аж до 2016 року, коли зайняла 56 сходинку.

Однак саме 50 позиція в поточному році стала приводом для нашої особливої  гордості - новина про це пройшла по всіх великих сайтах.

Але одне питання затьмарює радість: чи відповідає такий результат реальному стану справ? Дійсно, ми звикли, що інноваційність співвідноситься з економічним розвитком. З такої точки зору 50 рядок у цьому рейтингу - це запаморочливий успіх. Тому що за рівнем ВВП на душу населення, згідно з даними МВФ за 2016 року, Україна посідає 131 місце. І навіть з урахуванням паритету купівельної спроможності валют у нас лише 113 позиція.

Звичайно, потрібно зробити знижку на те, що в рейтингу МВФ на 59 держав більше, але все одно розрив вражає. Тим більше що найбагатші країни і є найбільш інноваційними.

У топ-10 Global Innovation Index потрапили:

1. Швейцарія;
2. Швеція;
3. Нідерланди;
4. США;
5. Великобританія;
6. Данія;
7. Сінгапур;
8. Фінляндія;
9. Німеччина;
10. та Ірландія.

Шість з них входять і в десятку держав з найвищим ВВП в перерахунку на людину. Як правило, існують суттєві розбіжності є лише по дуже малим країнам і офшорним гаваням, з яких не всі потрапили в рейтинг інновацій.

Дивує, що Україна і деякі наші сусіди занадто бідні як для своєї інноваційності. Так, в Global Innovation Index в 2017 році:

• Росія перебуває на 45 сходинці, а по ВВП на душу населення - на 67-й;
• Молдова - на 54-й і 139-й відповідно;
• навіть Польща - на 38 позиції з інновацій і тільки на 56-й по ВВП;
• а ось Білорусь, навпаки, демонструє вражаючу відповідність: 88 і 93 рядки в рейтингах інновацій та ВВП на людину.

Справа за малим

Секрет розбіжності в тому, що не всі корисні для суспільства нововведення і тим більше передумови для інновацій, які враховуються в рейтингу INSEAD, однаково добре впливають на зростання економіки.

Прикладом служить кращий показник України - 2 місце в світі за кількістю педагогів (1 учитель на 7 учнів).

Але сам по собі цей факт ще не підвищує якість робочої сили і продуктивність праці в умовах відриву навчання від практики. До слова, інші країни колишнього СРСР за кількістю вчителів теж вирвалися далеко вперед у порівнянні з багатьма більш успішними економіками. Але це їм не дуже допомагає, тому що для країн, що розвиваються набагато важливіше освоювати сучасні технології виробництва, а не витрачати ресурси на формальне навчання або навіть наукові дослідження.

Аналітики школи INSEAD дуже широко розуміють інноваційний потенціал: від державних сервісів і верховенства права до професійності працівників, поряд з доступністю кредитів і обсягом інвестицій. Зате у них в поле зору потрапляє лише невелика частина вже впроваджених інновацій, а саме: ті, які стосуються винаходів, високих технологій, "креативних" товарів і послуг. Ці та інші показники, представлені як результати інноваційної діяльності, виводять Україну на 32 місце в рейтингу за технологіями і поширенню знань і 49-е - за результатами "творчої діяльності".

По суті, мова йде про нововведення в глобальному масштабі - чим Україна може похвалитися в світі. Проблема в тому, що у нас таких інновацій мізерно мало в загальному виробництві, тому хороші показники по винаходам і високим технологіям не поліпшують стан економіки в цілому. Тим більше що той критерій, який дійсно охоплює різні сфери підприємницької діяльності, - створення бізнес-моделей на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) - у нас один з найгірших у світі (112 місце), тому що такі нововведення зазвичай не доходять до малого та середнього бізнесу.

Тепер зрозуміло, чому Білорусь, де ВВП на душу населення вищий, але немає мізерних в масштабах економіки результатів "творчої діяльності" (123 місце), виявилася на 38 позицій нижче України, а найбагатші країни в основному зберегли свої місця в першій десятці рейтингу інновацій. У них все добре і з новаторськими розробками, і з загальною ефективністю виробництва.

А судячи з українського ВВП, продуктивність праці в цілому у нас невисока, передові технології застосовуються нечасто, але в рейтингу інновацій INSEAD це не враховується - не в фокусі дослідників продуктивність в великих, але застійних сферах. Крім того, в 45-мільйонній Україні, за офіційними даними, відносно мало працівників - 16,5 млн, що теж гальмує економічне зростання, але і цей найважливіший фактор прямо не врахований в численних умовах рейтингу. Ось і виходить, що місце в ньому не визначає інноваційність та економічний розвиток країни в цілому. Але авторів Global Innovation Index це не цікавить.

Зіставивши потенційні можливості країни і спорадичні результати інноваційної діяльності, вони виводять Україну на 11 місце в світі за ефективністю інновацій, тому що ігнорують погані показники у виробництві з великими оборотами.

Як вирости на інноваціях?

Залишається питання, які саме інновації потрібні для економічного зростання. Головним чином ті, які представляють собою нові або вдосконалені способи масового виробництва, причому їх можна підглянути в успішних країнах і швидко адаптувати. Тоді ми зможемо отримати більше продукції, використовуючи ті ж ресурси. А це в першу чергу працю. Наші працівники мають непогані знання (41 місце в рейтингу) і змогли б освоювати нові технології. Другий важливий ресурс - це капітал, але з інвестиціями, судячи з рейтингу, у нас все погано (107 місце). Так що саме виробничі інновації можуть збільшити випуск продукції, доходи і підтягнути за собою капітальні вкладення. І тоді перебування України в топ-50 інноваційних країн не буде викликати подиву.