Оператори мови MATLAB

Імена змінних і функцій можуть містити будь-які символи крім спеціальних, але обов'язково повинні починатися з букви. При записі декількох операторів в одному рядку використовуйте роздільник. Роздільником є ​​знак коми. Після єдиного чи останнього оператора в рядку роздільник можна не ставити.

Оператори мають дві форми запису:

• з неявним присвоюванням (вираз);
• з явним присвоюванням (змінна = вираз).

При використанні операторів з неявним присвоєнням система автоматично створює змінну з ім'ям ans і привласнює їй значення результату.

Довжина буфера командного рядка обмежена 256 символами. Якщо оператор потрібно перенести у наступний рядок, то слід ввести символ продовження рядка "..." (три крапки), натиснути клавішу Enter і продовжити оператор. У системі MATLAB реалізовано два типа арифметичних операцій: над масивами і над матрицями; операції над масивами виконуються поелементно, а над матрицями - у відповідності з правилами лінійної алгебри.

Числа в MATLAB можуть представлятися з фіксованою і плаваючою крапкою, бути додатніми та від'ємними, дробовими, дійсними і комплексними.

Особливості представлення чисел в MATLAB:

1. уявна одиниця представляється за допомогою двох символів "i" та "j";
2. ціла і дробова частини розділяються крапкою;
3. порядок числа від мантиси відділяється символом "e".

У процесі вирішення завдань змінні можуть займати багато пам'яті комп'ютера. Для очищення пам'яті від змінних в MATLAB використовується функція clear, яка має синтаксис:

1. clear х — знищення змінної "х";
2. clear — знищення всіх змінних;
3. clear а b с — знищення сімейства змінних.

Константа — це чисельне значення унікального імені, яке має математичний зміст. Найчастіше в MATLAB застосовуються наступні константи:

1. inf—машинна нескінченність;
2. arts — ім'я змінної, що зберігає результат обчислення;
3. pi — «число пі»;
4. eps — похибка операцій з числами з плаваючою крапкою;
5. realmin — мінімальне число з плаваючою точкою;
6. reaimax — максимальне число з плаваючою крапкою;
7. NaN — нечисловий характер даних (Not a Number).

Математичні функції представляються у вигляді fun (x),
де fun — ім'я функції,
х — аргумент у вигляді числа, вектора або матриці.
Числа, елементи вектора або матриці можуть бути дійсними або комплексними.

Для побудови графіків використовуються спеціальні функції.

При заданні стилю параметр "s" (вектор констант) представляється у вигляді вектора або рядка символів. Для зазначення назв графіку, підпису осей та ліній сітки використовуються функції: title, xlabel, уlabel, grid on.