Чекаємо сонячну бурю: чим небезпечні спалахи на сонці?
До спалахів на сонці всі вже звикли. І нікого не дивує, звернення красивої дівчини в прогнозі погоди на те, що сердечникам необхідно в найближчі два дні бути обережнішими. 
Але спалахи на сонці з'являлися, проходили, а смертність населення Землі від цього не збільшувалася. Хоча, напевно, такої статистики ніхто не вів. Є статистика астрономічних спостережень, що має достатньо серйозні дані, як за часом, так і за точністю. Так виходячи з цих даних всі спалахи відрізняються . Приблизно кожні сто років на Землю обрушуються, як їх називають професійні астрономи - сонячні бурі. Таке явище вже небезпечне не тільки для сердечників, але і для всього життя на Землі. 
Мова йде не про руйнування озонного шару Землі, що призведе до загибелі всього живого. Земля навколо Сонця мільярди років обертається, і нічого. Так і людство, по суті, не змінювалося тисячоліттями і тільки за останні сто п'ятдесят років настільки змінило свій спосіб життя, що таке явище, як сонячні бурі прийняло загрозливий характер. Так, наприклад у 1859 році вибухнула найпотужніша геомагнітна буря, названа "Подією Керрінгтона" або Сонячним Суперштормом.
Британський астроном Річард Керрінгтон побачив на Сонці великий спалах з корональним викидом маси і вже майже через добу на Землі, почалася найбільша з зареєстрованих геомагнітних бур. По всьому світу спостерігалися північні сяйва, а такі скромні технологічні системи, як телеграф, наявні на той час в Європі та Північній Америці вийшли з ладу, викликавши пожежі. У 1921 та 1960 роках не такі сильні, але досить потужні спалахи на Сонці призвели до збоїв в радіозв'язку. 
Національна академія наук США в 2008 році виступила з попередженням про загрозу національній безпеці в разі виникнення подібної сонячної активності, як Подія Керрінгтона. Втрата зв'язку, порушення навігації групування космічних кораблів, руйнування енергетичних систем через виникнення поверхневих зарядів на трансформаторах, високовольтних і низьковольтних мережах, трубопроводах. 
Тому НАСА приєдналося до проекту під назвою " Сонячний щит", який дозволить мінімізувати втрати від несподіваного сонячного удару. Передбачається захистити найбільш важливі енергетичні об'єкти на території США, щоб не вийшло як 13 березня 1989р. у Квебеку, коли менш потужною сонячною бурею, ніж Подія Керрінгтона була 
порушена життєдіяльність провінції протягом дев'яти годин. Тоді сонячна буря через появу поверхневих зарядів на високовольтних лініях електропередачі збільшила навантаження на систему приблизно на 940 МВт при використовуваних 21.350 МВт. У той же день на шести високовольтних лініях в Швеції стрибок напруги викликав численні відключення з виходом з ладу трансформаторів.
Захист на об'єктах передбачає собою готовність силового обладнання в потрібний момент до різкого стрибка напруги.
А інновація "Сонячного щита" полягає в тому, що при корональному викиді, зображення що передаються з трьох космічних апаратів НАСА дозволять зробити 3D-модель і відповідно вказати час приходу сонячної бурі на Землю. Прискорення попередження з двох діб до півгодини про появу такої сонячної бурі, дозволить заздалегідь відбудувати релейний захист на головних розподільних підстанціях та відповідно забезпечити та зберегти обладнання, і безперебійність його роботи. 
Експеримент вже ведеться, але перевірити якість "Сонячного щита" можна буде тільки 2012 або 2013рр. за даними Науково-дослідного інституту електроенергії (EPRI).
Vataka5
Дані взяті з статті д-р Тоні Філіпса.
