Що таке легалізація?
Сучасна глобалізація світу поступово де факто стирає кордони між державами. Дуже часто спостерігається ситуація коли народжена в одній державі людина в силу життєвих ситуацій виявляється (тимчасово або постійно) на території іншої країни. Але не починати ж все з чистого аркуша, а для цього необхідно довести, що є освіта, досвід роботи, власність, офіційно укладений або розірваний шлюб. Це можна зробити за допомогою легалізації документів. До речі, в Україні данну послугу ви можете замовити, зайшовши на сайт бюро перекладів лінгвістичного центра Literra.
Дана формальна процедура дозволяє надати юридичну силу документам, виданим організаціями та установами однієї країни, на території інших держав. Легалізовані документи можна пред'являти в офіційних інстанціях, потенційному роботодавцю, в фінансово-кредитних установах, страхових компаніях, при укладанні договорів.
Для деяких документів легалізація не потрібна
В їх число входять оригінали або дублікати офіційних документів, формою яких передбачено наявність фотографії:
- посвідчення особи і паспорт;
- права на керування транспортним засобом;
- характеристики;
- трудові книжки та посвідчення членів профспілки;
- військові квитки;
- пенсійні посвідчення;
- свідоцтва про належність до певного віросповідання.
Крім того, данної процедури можна уникнути, якщо є відповідні договірні відносини на рівні держав або конвенції, до яких приєдналися країна, що видала документ і держава, де він буде пред'являється.
Як правило, через процедуру легалізації проходять:
- документи про отримання освіти різного рівня;
- довіреності;
- довідки;
- документи про цивільний стан;
- сертифікати та свідоцтва, які видаються юридичним особам;
- рішення судів різних інстанцій;
- свідоцтва про право власності.
Легалізація здійснюється двома шляхами:
- Перший - це проставлення спеціального штампа - апостиля;
- Другий шлях включає в себе завірення документа певними міністерствами і відомствами країни, що видає з подальшим засвідченням в консульстві країни, де він буде пред'являтися.
Апостиль використовується для держав, що приєдналися до Гаазької конвенції 1961 року. Апостиль проставляється в місці, де немає тексту, він має стандартні розміри і реквізити. Якщо такого місця немає, то штамп проставляють на зворотному боці аркуша з текстом або на окремому аркуші і зшивається з основним документом.