Іван Франко - народний каменяр України
Коли ми говоримо про українську літературу, то зразу нам згадуються такі митці як: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко. Про останнього ми сьогодні і поговоримо в нашій статті. І розповість нам про легендарного " каменяра" Тарасов А. Н. - редактор міжнародного культурного порталу "Эксперимент": md-eksperiment.org, на якому, до речі, можна знайти і скачати критику на творчість Івана Франка та других відомих письменників.
Біографія Івана Франка
Один з найбільш відомих українських поетів і письменників, видатний журналіст, літературний критик і перекладач, Іван Франко, народився 27 серпня 1856 року, в селі Нагуєвичі, у східній Галичині. Своєю творчістю він сильно вплинув, на сучасну українську літературу, яка зародилась в той час, а також розвиток української національної ідеї.
Спершу він закінчив гімназію в Дрогобичі, а потім навчався на філософському факультеті Львівського університету, вивчаючи при цьому педагогіку, психологію, антропологію, а також українську мову та літературу.
У студентські роки Іван Франко був членом групи «Академічний гурток», а також видавав літературно-художній журнал «Друг». Незабаром після цього, Франко публікує свої перші твори, після чого його заарештовують за звинуваченням в участі у таємній соціалістичній організації. Через 9 місяців його звільнили.
У березні 1880 року, після відновлення навчання в університеті, і одночасної діяльності в якості автора і редактора, Франко був повторно заарештований за звинуваченням у «підбурюванні простого народу проти законного порядку».
У зв'язку зі сформованими обставинами Франко не зміг закінчити навчання і провів два роки в своєму рідному селі Нагуєвичі. У цей період з-під пера Франка вийшли більшість його творів і перекладів. У наступні роки, проживаючи у Львові, Франко заглибився в національно-літературну історію Галицької України. У 1885-1886 роках він проживав у Києві, де одружився з Ольгою Хорунжицькою.
З метою закінчення освіти, в 1892 році Іван Франко записався на останній семестр до Чернівецького університету, оскільки Львівська Альма-Матер була для нього закрита. Після закінчення навчання він провчився ще один семестр на факультеті славістики при Віденському університеті, де 1 липня 1893 року захистив дисертацію «Про Варлаама і Йосафата і притчі про єдинорога» німецькою мовою. Його науковим керівником був Вартослав Ягич, у той час професор слов'янської філології у Віденському університеті. Франко підтримував з ним відносини навіть після закінчення навчання.
З 1896 по 1897 рік Іван Франко взяв участь у виборах до Віденського парламенту. У 1898 році він відзначив свій 25-річний творчий ювілей. У 1904 році Франко відвідав Рим.
Помер Іван Франко 28 травня 1916 у Львові, де й похований на Личаківському цвинтарі.
З 1962 року ім'ям видатного письменника названо місто Івано-Франківськ, а також однойменна область. Львівський Національний університет також носить ім'я цієї легендарної людини.
Ім'я цього «українця з великої літери» повсюдно шанується як на батьківщині Франка, так і за кордоном.